Потерпілі чи “понаєхавшие”?
Чи реально отримати статус потерпілого від бойових дій? Навіщо це потрібно? Хто відповідальний за вимушену зміну місця проживання понад 1,7 млн осіб? Чи можна це зробити, не виходячи з квартири? Ми розповімо про чотири етапи отримання статусу і подання на відшкодування матеріальної і моральної шкоди на кожного члена сім’ї.
Масове переселення людей з півдня і сходу України почалося в 2014. Ці два роки всі ми освоювалися та пристосовувалися до нових місць, наші діти адаптувалися в україномовних садках, школах і вузах. Ми звикали до нових арендованих квартир, сусідів, роботи та інших обставин. Кожен з нас пережив або продовжує переживати стрес через вимушене переміщення і, звичайно, всі ми як і раніше сумуємо за нашими полишеними будинками, знайомими вулицями, пам’ятними місцями, улюбленими компаніями, сімейними традиціями…
Сьогодні ми піднімемо питання про право на відшкодування збитків, пов’язаних з цим вимушеним переміщенням. Йтиметься про збитки не тільки за зруйноване житло, а й за житло, що перебуває на непідконтрольних територіях, на яке втрачено право користування і інші права. А також мова і про будь-яке інше рухоме і нерухоме майно, про відшкодування за іншими видами матеріального збитку (наприклад, упущеної вигоди) і про моральну шкоду в тому числі.
На даний момент СБУ і Генпрокуратурою вже відкритий цілий ряд кримінальних проваджень щодо ситуації в Донбасі і в Криму. Тепер подати заяву та отримати статус потерпілого в рамках вже порушених кримінальних проваджень набагато простіше.
У переселенців в Києві вже давно є свій адвокат — Наталя Целовальниченко: «Домагатися статусу потерпілого кожному ВПО в рамках кримінально-процесуального законодавства України необхідно для правильної правової ідентифікації ВПО не як”туристів”,”тимчасових приміщеннях” і т.д., а як осіб, які мають право на відшкодування шкоди, заподіяної злочинами в Донбасі і Криму. Статус потерпілого — це перший крок для отримання відшкодування шкоди як на державному рівні, так і через Європейський суд з прав людини. Потенційно ця методика відкриває великі можливості для лобіювання прав вимушених переселенців всередині України шляхом прийняття спеціальних законів про відшкодування шкоди, а також в рамках міжнародних переговорів. Об’єднуючись і показуючи масовість порушення наших прав — а нас майже два мільйони — ми формуємо серйозний соціальний запит в державі, набуваємо свій голос не тільки всередині країни, а й на міжнародному рівні. Крім того, зараз під слідством перебуває Олександр Єфремов (ця тема особливо близька переселенцям з Луганської області), і є правова можливість в рамках кримінального провадження, за яким його притягують до кримінальної відповідальності, подавати цивільні позови і визнаватися потерпілими для того, щоб отримати відшкодування того збитку, який був заподіяний вимушеним переселенцям внаслідок того, що ця особа сприяла діяльності терористичних організацій, брав участь у посяганні на територіальну цілісність України. Хоча обвинувального вироку суду ще немає, але зараз така стадія досудового провадження, яка дозволяє отримати статус потерпілого і пред’явити цивільний позов. Я впевнена, що це справа дійде до суду, і тоді вже люди зможуть отримати гідне відшкодування шкоди».
Тепер, коли активісти вже пройшли першими цей тернистий шлях протягом усього 2016-го року, кожен переселенець зможе отримати такий же статус з уже меншими зусиллями і в більш короткі терміни. Для цього необхідно виконати чотири порівняно нескладних кроку:
- зібрати документи (стандартний пакет, можливо будуть потрібні додаткові документи про витрати);
- заповнити і відправити заяву (заяву до вже існуючого кримінальної справі);
- отримати підтвердження відправки або прийому заяви;
- пройти формальний допит у слідчого.
Основний пакет документів включає в себе копію паспорта з відповідною пропискою, свідоцтв про народження дітей (якщо є в родині неповнолітні), довідка про взяття на облік ВПО (безстрокова).
Для подачі заяви про визнання потерпілими по вже існуючому кримінального провадження потрібно звернутися в Генеральну прокуратуру України. Кримінальне провадження під №42014000000000457 внесено до Єдиного Реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 31.05.2014 р., Кримінальний Кодекс України, ст. 258 ч.3, ст. 258-3 ч.1, ст. 437.
При заповненні самої заяви варто звернути увагу на всі порожні графи. Їх необхідно заповнювати відповідно до їх призначення: дані про заявника, про заподіяний збиток і т.д. До заяви необхідно додати документи, що підтверджують викладені в заяві обставини про вимушене переміщення, і про наявність витрат в тому числі. Можливо, будуть потрібні і додаткові документи до основного пакету. Це документи на право власності (виписка з реєстру власників житла), та копії документів, що підтверджують витрати на переселення та проживання (від оплати оренди до покупок меблів, техніки, одягу, взуття, ліків і т.д.).
У заяві необхідно вказати: населений пункт, де проживала сім’я до вимушеного переселення; коли він був окупований; коли ви виїхали. Кожен повнолітній член сім’ї заповнює окрему заяву. Батько або мати неповнолітніх дітей просить про статус для себе і дітей. Потім заяву з доданими копіями можна здати особисто або відправити поштою — кому як зручніше.
Якщо ви вирішили здати заяву через канцелярію Генпрокуратури в Києві, то для цього найпростіше координуватися групами по кілька осіб. Не забудьте про підтвердження прийому заяви: на другому екземплярі вам зобов’язані поставити штамп про прийняття (стандартне правило при подачі будь-яких документів). Цей примірник заяви потрібно зберегти у себе.
Поштою заяву слід відправляти рекомендованим листом з повідомленням, з описом вмісту. Адреса для надсилання листа: 01011, Київ-11, вул. Різницька, 13/15, Генеральна прокуратура України. Обов’язково збережіть квитанцію пошти. Тобто поштової працівнику ви говорите: «Хочу відправити рекомендованого листа з повідомленням про вручення та описом вкладення. І хочу отримати квитанцію або чек». Майте на увазі, що при відправці такого листа навіть на маленькому фіскальному чеку коротко прописується адресат «Генпрокуратура». Таким чином, у вас зберігається чек і опис вкладення, а також другий примірник заяви (тільки з вашим підписом). Також незабаром вам має прийти повідомлення про вручення — його теж потрібно зберегти.
Щоб технічно прискорити оформлення протоколу допиту (це обов’язковий документ в рамках кримінально-процесуального кодексу України при оформленні статусу потерпілого), необхідно підготувати електронну версію вашої заяви в форматі Word і вислати за адресою: [email protected] (ГО “Активна громадянська позиція”) або [email protected] (ГО “Луганська правозахисна група”). Висланий вами файл активісти надішлють слідчому.
Після отримання заяви слідчий повинен запросити вас для допиту і видати вам довідку (рішення) про визнання вас потерпілим у кримінальнім виробництві. Якщо ви проживаєте не в Києві, це не проблема і не перешкода для отримання статусу, в цьому випадку слідчий направить доручення по вашому допиту за місцем вашого знаходження, Вас допитають у вашому населеному пункті і надішлють матеріали до Києва, необхідні документи про статус вам повинні вислати з Києва поштою.
Серед переселенців вже є сім’ї, які отримали не тільки пам’ятки потерпілих, але і довідки з Генпрокуратури про присвоєння статусу, номері кримінального провадження та кваліфікації. Статус потерпілого передбачає компенсації за моральну шкоду, навіть просто за саме вимушене переселення, за зміну звичного способу життя, не кажучи вже про більш серйозні втрати. В рамках кримінального процесу в подальшому буде подаватися цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Всі ці витрати повинні бути відшкодовані потерпілим.
Росія в рамках поточного кримінального провадження поки нічого не компенсує українським громадянам, так як в українському правовому полі немає законів, які дозволяють безпосередньо стягнути з РФ завдані матеріальні збитки. Але це дає можливість звернутися до ЄСПЛ. В даному випадку, за словами активістів правозахисної групи, звернення в правоохоронні органи і отримання статусу потерпілого еквівалентні національним засобам захисту, які потрібно пройти для звернення до Євросуду з прав людини.
Ось список нормативно-правових актів, що встановлюють правові гарантії відшкодування збитків, завданих злочином (в тому числі неможливість користуватися нерухомим та рухомим майном, неможливість продати його за адекватною вартістю або неможливість продати взагалі, упущена вигода в бізнесі, витрати у зв’язку з переміщенням, вимушену зміну звичного способу життя, шкода здоров’ю, в тому числі і психічному і таке інше):
Закон України «Про боротьбу з тероризмом» розділ ІV;
Цивільний кодекс України глава 82, ст. 1173, 1177, 1207;
Закон України «Про забезпечення прав і свобод ВПО» ст 15, 17, 19.
Крім того, в січні 2016 року було прийнято новий Закон, який вніс зміни в цілий ряд Законів та підзаконних актів щодо прав дітей. Зокрема, в Законі України «Про охорону дитинства» був доданий термін: «дитина, яка постраждала в результаті військових дій і збройних конфліктів, дитина, в результаті військових дій або зброєю конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, яка пережила фізичне, сексуальне, психологічне насилля, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, притягувалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, в тому числі в полоні».
Громадський активіст Наталія Омельченко: «За ці два роки так званої «гібридної війни» і невизначеності ми переконалися, у вірності афоризму «Справа порятунку потопаючих — справа рук самих потопаючих». Якщо ми не будемо вимагати і не будемо стукати в двері держави, нам не відкриють, адже наші проблеми вважають за краще не бачити, а нас самих воліють ігнорувати. Тому найголовніше, що ми можемо зробити — це об’єднатися. Об’єднатися у відстоюванні свого законного і справедливого статусу. Ми відкриті до співпраці і будемо раді, якщо до нашої ініціативної групи правової підтримки приєднаються наші однодумці з числа вимушених переселенців — адвокати і юристи, волонтери. Також дуже потрібна організаційна підтримка на місцях — координатори великих груп переселенців, це дозволить найбільш ефективно включиться в кампанію всім постраждалим з інших регіонів України».
Таким чином, алгоритм дій і докладні інструкції вже складено, а кожен вирішує сам, як саме йому зручніше отримувати статус. Якщо ви хочете, щоб вас, ваших рідних і близьких визнали потерпілими, а не тими, що “понаїхали”, визнали дійсно вимушеними переселенцями, а не туристами, якщо хочете, щоб була можливість висунути вимогу справедливої компенсації матеріальної та моральної шкоди та в національних судах, і в європейському суді з прав людини – виконайте ці чотири нескладних кроки: зібрати документи, заповнити та надіслати заяву, отримати підтвердження відправки та прийому заяви та пройти допит. І пам’ятайте, що нас майже два мільйони і разом ми — сила!
Сегодня праздник, а я в шоке от случайно увиденного видео, я все видео не смотрела, нервов не хватило.Некий урод Украинский журналист Богдан Буткевич призывает убить 1,5 миллиона жителей Донбасса , так как он УВЕРЕН, (это чмо уверено), что это депрессивный регион, там дикое количество ненужных людей. ” Я абсолютно осознанно об этом говорю, что в Донецкой области примерно 4 млн.человек. И не менее 1,5 млн. ” лишних.” Нам ненадо понимать Донбасс.Нам надо понимать украинский национальный интерес. А Донбасс использовать как ресурс. Там есть люди,которых просто нужно убить (ПРОСТО) – это теперь так называется.
Ребята, это видео я увидела в Одноклассниках, вот ссылка: https://ok.ru/video/230004429093
Теперь понятно почему к нам такое отношение.Мы оказывается ненужными стали. Они падлы жируют сейчас на нашем горе, наклянчили денег себе со всего мира, а мы оказалисья ” непотрiбними”. Ах вы ж уроды, а кто же тогда те ребята, которые положили свои жизни, защищая нашу УКРАИНУ. Как же тогда жить матерям, чьи сыновья погибли, как жить вдовам, кто заменит их детям родного отца. Значит мы, наши дети,старики – это “лишнее мясо, “супер, нас сравняли с животными, развелось многовато, надо убить. Так вот какой твой план гнида президент ПОТРОШЕНКО, а что Донбассовцы – фамилия как раз подходит под наши события.
Может теперь у всех откроются глаза на происходящее и будем поднимать свой зад и спросим по закону у всей верховной швали, как они довели весь народ до нищеты, а сами жируют? Может хватит ждать , что кто это сделает за вас, а я пересижу. Сколько можно сидеть?
Украинский журналист Богдан Буткевич призывает убить 1,5 миллиона жителей Донбасса.
OK.RU