З ТОГО боку: пенсій.net

93-річна Антоніна Воронович ледь бачить та чує. Третину життя вона віддала дітям і школі, де працювала вчителем молодших класів. Сьогодні ця тендітна жінка насилу пересувається по тісній квартирі в окупованому бойовиками Єнакієвому, Донецької області. Тут вона народилася і прожила все своє життя.

У захопленому місті небезпечно – періодично чути вибухи і стрілянину, але ветеран Другої світової вірить, що незабаром неоголошена війна закінчиться перемогою України.

Взимку Антоніні Сергіївні припинили виплату української пенсії – її єдиних коштів для існування. Покинути Єнакієве і стати переселенцем, як їй пропонує український уряд, Воронович не може: вона давно не в силах обійтися без допомоги родичів, які залишилися у місті. Та й хіба проживеш в орендованій квартирі на вчительську пенсію?

«Ми розуміємо, що наша держава не може нас захистити від куль і «градів», проте припинення виплат тим, хто не залишив свої будинки, схоже на геноцид», – каже правнучка Антоніни Сергіївни Аріна. За словами дівчини, заручником ситуації став ще один її родич – 65-річний дідусь, інвалід другої групи.

Чому ні?

За офіційними даними, в самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» залишилися понад 1,2 млн. жителів пенсійного віку. Антоніна Воронович – серед тих 300 тисяч, які не зареєструвалися як вимушені переселенці на підконтрольній Україні території, і, за логікою Кабміну, не мають отримувати українські пенсії.

«Право на виплати мають всі пенсіонери України, незалежно від їх реєстрації, однак механізм виплат «там» відсутній, а чинне законодавство прив’язує пенсії до фактичного місця проживання. Звичайно, тут є порушення Конституції України, оскільки держава не забезпечує виконання соціальних гарантій (хоч і не цілком зі своїй волі), є порушення стандартів ЄС», – пояснив в коментарі «Полілогу» радник Мінсоцполітики з питань ВПО Дмитро Коростельов.

При цьому він підкреслив, що соцвиплати і пенсії для населення, яке опинилося в окупації, ніхто не відміняв. Просто, в результаті інтервенції всі українські держустанови припинили свої повноваження в окупованих районах, і були виведені на вільну від терористів територію до повернення цих районів під контроль України.

Однак проблема в тому, що після двох років війни держава так і не розробила механізм для організації соцвиплат і пенсій тим, хто як Антоніна Сергіївна, не змогли покинути свої будинки на Донбасі. Весь цей час, змушені самотужки боротися за виживання, люди смиренно чекають звільнення, рятуються крихтами «республіканської» пенсії, гуманітаркою або допомогою родичів.

Заборонений прийом

5 листопада 2014 року Кабінет Міністрів постановою №637 визначив, що для відновлення соціальних виплат, а також пенсій, жителі окупованих районів повинні виїхати на контрольовану українською владою територію, і стати на облік як внутрішньо переміщені особи (ВПО).

Іншою постановою – №365, для отримання гарантованих законом коштів, переселенців зобов’язали постійно проживати поза зоною окупації, регулярно підтверджуючи місце свого фактичного перебування. Правозахисники вказують, що цими вимогами громадян змушують переїхати, а це заборонено нормами міжнародного права.

«Забезпечити отримання пенсій жителями окупованих районів, без їх реєстрації як переселенців, можливо. За бажанням, можна організувати отримання цих виплат в логістичних центрах на лінії розмежування. Уряд України змушує населення зони АТО ставати переселенцями. Згідно з керівними принципами ООН по роботі з внутрішньо переміщеними особами, такі дії неприпустимі», – зазначає юрист громадської ініціативи «Схід SOS» Олена Луньова.

З цих міркувань, продовжує вона, уряд розгорнув інформаційну кампанію проти переселенців, які після реєстрації як ВПО повертаються в непідконтрольні райони і потім виїжджають за пенсіями на контрольовану Україною територію.

«У Мінсоцполітики та Мінфіні запевняють, що ці люди отримують українські пенсії та інші виплати незаконно. Влада публічно звинувачує їх у шахрайстві і фінансуванні терористів. Це не заяви окремих чиновників, а інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію людей, які нарівні з іншими пенсіонерами, претендують на виплати Пенсійного фонду і намагаються захищати свої права», – вважає Луньова.

Захищатися складно, але можливо

За словами радника Мінсоцполітики Дмитра Коростельова, міжнародні партнери відомства неодноразово звертали увагу на те, що нормативні акти в частині ВПО обмежують доступ до гарантованих Конституцією прав громадян. Однак ці зауваження, як і рекомендації експертів, було проігноровано.

«Спираючись на досвід п’яти країн, які зіткнулися з проблемою внутрішніх переселенців, нами був розроблений механізм виплат пенсій жителям непідконтрольних територій, – продовжує Коростельов. – Ми провели юридичний аналіз змін до постанови № 365 та інших документів на предмет їх відповідності нормам і вимогам національного і міжнародного законодавства. Щоб запобігти масовим позовам, в тому числі і в Європейський суд з прав людини, радники надавали Мінсоцполітики письмові пропозиції щодо приведення зазначених норм у відповідність з Конституцією та іншими законами. Нажаль, Міністерство досі не сформувало свою позицію щодо цих ініціатив», – резюмував експерт.

Тим часом, юристи рекомендують жителям окупованих районів не чекати і відстоювати своє право на виплати в суді.

«Заперечувати постанови Кабміну досить складно, зате практика оскарження відмов управлінь Пенсійного фонду з виплат цілком успішна», – говорить юрист «Схід SOS» Олена Луньова.

Замість маломобільних громадян, які не в змозі виїхати з окупованих районів, в управління ПФ на вільній території можуть звернутися із запитом, за довіреністю, інші особи. Але завірити довіреність має український нотаріус. Також можна вступити у переписку з Пенсійним фондом і, отримавши відповідь, оскаржити її у судовому порядку.

Контакти правозахисних організацій

• Юридична допомога «Схід SOS»:
  http://vostok-sos.org/
  050 823 77 02
  093 295 18 27
  098 808 81 93

• Єдина «гаряча лінія» Мінсоцполітики для звернень до радників у кожному регіоні:
  095 377 70 17
  068 985 18 00
  093 164 78 85

• Українська Гельсінська спілка з прав людини:
  http://helsinki.org.ua
  044 383-95- 19
  094 928 65 19
  Представник в Красноармійську – 095 672 45 75

• Харківська правозахисна група (ХПГ):
  http://khpg.org
  050 401-14-88