Поміч як НЕміч. Реакція ВПО на пільгову іпотеку «Ощаду»
Нещодавно державний «Ощадбанк» запровадив пільгове кредитування внутрішньо переміщених осіб з Донбасу та Криму. Це перший банк, який погодився кредитувати переселенців.
Але в середовищі ВПО ініціатива викликала шквал невдоволення і розчарування.
20% замість 7%
Як повідомляє офіційний сайт фінустанови, ВПЛ пропонують гривневі кредит в межах 90% від вартості нерухомості, що купується на термін від року до 30 під 20% річних. Для порівняння: непільгові кредити «Ощадбанк» видає під 23%.
Також повідомляється, що іпотека оформляється під заставу купованого житла або іншого нерухомого майна переселенця або його поручителя.
«З «Ощадбанком» ми більше року говорили про кредити для переселенців… До їхніх планів входив запуск цих програм на початку 2017 року і це позитивний бік. Однак умови кредиту на житло, які на сьогодні запропоновані переселенцям, викликають певний подив, хоча і були передбачувані», – коментує іпотеку держбанку для ВПО голова ГО «Кримська діаспора» Анатолій Засоба.
«Особливий цинізм у тому, що держава, створивши ситуацію, коли 1,6 млн її громадян втратили житло, намагається за допомогою свого ж банку заробити на переселенцях...», – відреагували інші ВПО.
За даними спільного опитування ГО «Кримська диспора» і Держфонду сприяння молодіжному житловому будівництву, майже 94% тих, хто залишили Донбас і Крим, мешкають в орендованих будинках і квартирах, а джерелом погашення кредиту майже 70% з них назвали заробітну плату або пенсію. За таких умов щомісячна виплата по суті ринкового кредиту стає непосильною для більшості.
Цікаво, що за два тижні до появи “пільгової” іпотеки від “Ощадбанку”, 23 лютого, Верховна Рада повинна була розглянути у другому читанні ініційований Кабміном законопроект №4550, який серед іншого пропонував кредитну ставку 7% для іпотеки переселенцям і ветеранам АТО, а також компенсацію половини вартості житла. Але тоді до обговорення проекту, підтриманого більшістю ВПО в соцмережах, нардепи не дійшли…
Документ “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” (щодо реалізації державних житлових програм)” був ухвалений парламентом 16 березня.
Щоправда, відсоткова ставка за іпотекою за час перебування під куполом Ради зросла з 3 до 10%, а обіцяну переселенцям і АТОвцям допомогу планують надавати не за рахунок держбюджету, а з коштів місцевих бюджетів (Докладніше про ухвалений закон читайте в матеріалі на нашому сайті).
Виходу немає?
Варіантом держдопомоги могла би стати пільгова оренда. Але чинна Комплексна держпрограма підтримки переселенців до 2017 року, за якою ВПО мають право орендувати житло за доступними цінами, не фінансується. Аналогічна доля і у закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», що гарантує переселенцям тимчасове соцжитло.
Житлові держпрограми, які передбачають, зокрема, компенсацію до 50% вартості іпотеки для молоді та пільгові кредити за ставкою не вище 16% річних, вже третій рік сидять «на мілині».
Правда, в регіонах активізувалося фінансування з місцевих бюджетів власних проектів доступного житла. Ось тільки брати участь у них ВПО наразі не можуть: потрібна прописка для постановки на квартирний облік.
Ухвалені 16 березня поправки до закону “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” (щодо реалізації державних житлових програм)” передбачають включення переселенців в перелік осіб, на яких повинна поширюватися держдопомога на поліпшення житлових умов. Залишається дочекатися механізмів надання ВПО зазначених пільг та відповідного фінансування. Однак щодо виконання практичної частини багатообіцяючого закону експерти мають великі сумніви.
Куди йдуть гроші…
В уповноважених відомствах полюбляють повторювати, що коштів на житло для українських ВПО міжнародні донори не виділяють, а якщо і дають, то це – крапля в морі. Однак дивлячись на суми, що «заходять» в Україну від різноманітних фондів на вирішення переселенських проблем, не ймеш цьому віри…
Тим часом ВПО об’єднуються, спільно шукають інвесторів і ведуть переговори про альтернативні позабанківські способи кредитування. Адже купуючи житло на запропонованих сьогодні державою умовах пересічний переселенець ризикує не дожити до погашення кредиту, переплачуючи більш, ніж утричі.