Ще одна переселенка домоглася компенсації за зруйнований будинок. Інструкція

Дружківський міський суд в Донецькій області 23 травня зобов’язав Україну виплатити мешканці села Тоненьке 826 тис. грн компенсації за знищене в результаті АТО житло

Інтереси пенсіонерки з прифронтового села на підконтрольній уряду території в суді представляла команда БФ «Право на захист» – адвокат Герман Петров і юрист Маргарита Оксаніченко.

Як розповіла «Полілогу» стратегічний юрист організації Ірина Алексєєва, в січні 2015 року приватний будинок мешканки Тоненького був повністю зруйнований внаслідок потрапляння снаряду. Жінка оцінила завдану майнову шкоду майже у 1,5 млн. грн.

«Ця сума обчислювалася у відповідності до розрахунку компенсації, встановленому ст. 86 Кодексу цивільного захисту», – пояснює Ірина Алексєєва.

За словами юриста, на збір доказів про руйнування і розгляд їх у суді пішов майже рік. Суд зменшив розмір компенсації майже вдвічі: не були враховані частково зруйновані вибухом госпбудівлі.

Будинок пенсіонерки в с.Тоненьке після обстрілу не підлягає відновленню. Фото: БФ “Право на захист”

В даний час БФ «Право на захист» веде з десяток аналогічних справ. У двох випадках постраждалим було відмовлено у відшкодуванні. Справа пенсіонерки з Тоненького стала першим успіхом для команди БФ. Рішення суду наразі не вступило в законну силу.

Ірина Алексєєва розробляє стратегію для звернень ВПО до суду про захист їхього права власності на житло.

Ми попросили експерта докладно викласти алгоритм дій на прикладі випадку в Тоненькому.

1. Постраждалі звернулися до місцевих органів поліції із заявою про потрапляння артилерійського снаряду в житловий будинок. Мета – зафіксувати факт руйнування. Поліція допитала власника і внесла відомості про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань (подібних справ маса і всі вони на сьогодні не розслідуються, однак звернення до поліції необхідно для суду).

2. Обстеження руйнування уповноваженою комісією, до якої входять: представники місцевих органів самоврядування – глава і депутати місцевої ради, можливо, працівники БТІ, представники управління архітектури і містобудування. Їхнє завдання – описати об’єкт і скласти перелік руйнувань.

3. Якщо в зруйнованому будинку залишилися частини снаряду, необхідно викликати спеціальну комісію Держслужби з надзвичайних ситуацій, яка складе акт розмінування і забезпечить безпечне вилучення боєприпасу.

4. Додатково можна звернутися до місцевої ради для отримання акту дослідження матеріально-побутових умов, який підтвердить, що житло непридатне для проживання і не підлягає відновленню.

5. Отримання в БТІ документації щодо планування, площі, а також технічних характеристик зруйнованого житла (якщо оригінали документів знищені).

6. Отримання в органах місцевої влади підтвердження про те, що потерпіла особа не була забезпечена іншим житлом замість знищеного.

7. Звернення до суду з вимогою про виплату грошової компенсації за рахунок державного бюджету.

«Відповідачем в подібних випадках виступає держава Україна в особі Кабінету міністрів, оскільки саме КМУ відповідальний за розробку і реалізацію державної політики у сфері боротьби з тероризмом. Відповідач №2 – Державна казначейська служба, оскільки компенсація виплачується з держбюджету, який вона обслуговує» – пояснює стратегічний юрист БФ «Право на захист » Ірина Алексєєва.

За її словами, під час суду КМУ і Держказначейска служба подавали свої заперечення про те, що вони не зобов’язані виплачувати компенсацію. Кабмін заявив, що за заподіяну шкоду несуть відповідальність особи, винні у вчиненні терористичного акту, а вироку суду, яким такі особи встановлені, на сьогодні немає. У свою чергу казначейська служба зазначила, що держбюджетом не передбачена стаття витрат на відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом.

Однак юристи наголошують: подібні заяви не є аргументом в суді і суперечать практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

«Держава відповідальна за безпеку і життя своїх громадян на своїй території, незалежно від того з вини яких осіб відбулися ці події. Рішення ЄСПЛ з приводу подібних конфліктів свідчать про те, що відсутність коштів у держбюджеті на компенсації громадянам майнової шкоди не є підставою для їх невиплати. Ці рішення ЄСПЛ обов’язкові до виконання судами України», – говорить експерт « Право на захист ».

Складніше, за словами Ірини Алексєєвої, домогтися захисту своїх прав тим, чиє майно постраждало на непідконтрольних Україні територіях. Головна проблема – зібрати доказову базу про руйнування для суду.

«На сьогодні не ясно, за наявності яких документів з цих територій можливе стягнення компенсації за зруйноване майно. Відповіді на питання про те, хто повинен скласти акти про руйнування, сьогодні немає, оскільки будь-які документи, видані органами на підконтрольних військовим формуванням територіях – недійсні і не можуть бути визнані українським судом», – говорить юрист.

У випадку з майном, що залишилося в окупованих районах, є два шляхи:

1. Звернення до національних судів, а після проходження всієї процедури – до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)

2. Звернення безпосередньо в ЄСПЛ

На думку І. Алексєєвої, перший шлях найбільш правильний, оскільки для ЄСПЛ важливий факт використання вами національних інструментів захисту. Юрист також наголошує: документ, що фіксує факт руйнування, нехай і за підписом представників невизнаної республіки, все-таки варто отримати. Він стане вашою перевагою в суді.

Якщо такої можливості немає, скористайтеся іншими доказами: фото і відео з місця руйнування, матеріалами з відкритих джерел (Інтернет, повідомлення органів влади та міжнародних організацій) про наслідки воєнних дій у вашому районі.

Важливо: Одночасно звертатися до українського суду і до ЄСПЛ експерт не рекомендує. Також важливо пам’ятати, що подати позов до суду в Україні можна не пізніше трьох років з моменту порушення ваших прав.

Контакти БФ «Право на захист»:

Сайт організації

Сторінка в Fаcebook

Телефони регіональних офісів за посиланням