«Відомий світові меценат і бізнесмен – мій земляк з Донбасу»

Йому 16. Він із Донецька. Третій рік Костянтин Пономарьов мешкає у Вишгороді і веде волонтерську та просвітницьку діяльність. Сьогодні він бере участь у конкурсі українсько-канадської організації Open World Learning. «Полілог» вирішив підтримати талановитого переселенця публікацією його конкурсного есе.

16-річний Костянтин Пономарьов із Донецька мріє збудувати дім та відкрити власну справу в Україні

…У нашому рідному Донецьку про нього складно було знайти згадки в ЗМІ: цього чоловіка не включали до «зали слави» людей із Донбасу. Темертей покинув рідну Донеччину дитиною, але він жертвує мільйони на українську культуру і заснував бізнес-школу, вірячи в краще майбутнє рідної країни.

Я дізнався про бізнесмена й мецената Джеймса (Костянтина) Темертея, готуючись до конкурсу українсько-канадської організації Open World Learning. Учасники знаходять і розповідають історії про переселенців з України, які стали знаменитими і відомими людьми в Канаді.

Більшість славетних українців родом із західної чи центральної України. Саме люди з міст і сіл Галичини, Волині, Прикарпаття знаходили щастя у країні за океаном. Однак мені вдалося знайти серед них і нашого земляка з Донецької області.

Відомий канадійський філантроп і бізнесмен Джеймс Темертей народився під Донецьком

Особистість Темертея цікава з деяких причин. Він з’явився на світ у бідній родині на Донбасі, але досяг більшого, ніж багато хто з його теперішніх співгромадян. Незважаючи на поважний вік, 75-річний філантроп продовжує залишатися патріотом України.

Мені також видається повчальним його досвід ведення бізнесу в Україні, і висновки, які він для себе зробив.

Джеймс Темертей переконаний, що зміни на краще відбудуться в Україні, коли уряд буде сформований з нового покоління українців, які прийдуть з усіх сфер життя, включаючи тих, хто має успішний практичний досвід у бізнесі. Бізнесі, побудованому на кращому від українських і західних колег.

Сам Темертей народився в маленькому селі Стила, в 55 км від Донецька. спливав 1941 рік – час Другої світової війни. Його батьки були депортовані на примусові роботи до Німеччини. Після війни сім’я переїхала до Канади і облаштувалася в Монреалі.

Тут мій земляк навчався в університеті Конкордія, де вивчав політологію і отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук. Після університету він став одним з керівниківа знаменитої компанії IBM – найбільшого в світі виробника програмного забезпечення.

Пізніше Темертей сам заснував і очолив одну з найбільших на північно-американському континенті посередницьких фірм, що постачають програмне забезпечення для персональних комп’ютерів – «Компьютерленд».

Наприкінці 80-х бізнесмен заснував «Нортленд Пауер Інкорпорейтед», яка стала одним з перших канадських приватних виробників електроенергії. Саме ця компанія тривалий час була основним акціонером Дарницької ТЕС у Києві.

В історії незалежної України Темертей зіграв роль одного з найактивніших меценатів. Він фінансував десятки дитячих та молодіжних програм, розвиток українських музеїв та книговидання. 2015 року він подарував Українсько-Канадському фонду імені Т. Г. Шевченка 3,5 млн доларів на культурні проекти. Мій знаменитий земляк також фінансово підтримував український католицький університет у Львові і став засновником бізнес-школи Києво-Могилянської Академії.

За свій внесок у розвиток України в 2012 році донбаський емігрант Джеймс Костянтин Темертей був удостоєний першої медалі імені митрополита Андрія Шептицького, а 2015-го нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого.

…Я народився і виріс у Донецьку, і не було нічого такого особливого в моєму дорослішанні, що вплинуло б на моє життя так, як вплинули відомі нам сумні події 2014-го. Так склалося, що у чотирнадцять років не лише мені, але й багатьом моїм знайомим довелося, буквально, переосмислити своє життя і почати думати геть інакше.

Кожна секунда на цій планеті стала для мене ціннішою, коли я зрозумів, як легко руйнуються долі. Тепер я значно більше ціную ті можливості, що відкриваються для людей з відкритим розумом, котрі залишили зону комфорту і усвідомлюють своє становище.

Для себе я вирішив, що життя занадто коротке, аби витрачати його на неробство, що потрібно встигнути побачити світ, доки є можливість бачити й рухатися. І Канада – одне з тих місць, з яких я хотів би розпочати свою подорож, як колись її розпочав Джеймс Костянтин Темертей.