Вчені розповіли, як повернути та відродити Донбас
У столиці обговорили «Український план» повернення й розвитку мирного Донбасу
31 жовтня у Музеї історії Києва за підтримки організацій USAID, «Інтерньюз-Україна», Української школи політичних студій та за участі представників закордонних посольств відбулася дискусія «Повернення окупованих територій Донбасу. Український план». Ініціатором виступив тижневик «Дзеркало тижня. Україна».
Настрої
Про те, як змінилися настрої українців на звільнених і окупованих територіях за роки АТО розповіла директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.
Зокрема, соціолог відзначила розчарування населення, яке раніше активно підтримувало Росію.
«Ще в травні 2014 року про бажання відокремитися від України заявляли 35% опитаних в цьому регіоні. У липні 2015-го таких залишилося вже 5%, і далі ця цифра вже не збільшувалася, – повідомила Ірина Бекешкіна. – Помітно, що люди на контрольованій Україною території розчарувалися у Росії. Ці істотні зміни вселяють оптимізм і по відношенню до окупованих сьогодні територій. Стало переважати відчуття себе громадянином України. Якщо навіть в 2015 році близько 40% по країні говорили про федеративний устрій, то зараз 22%».
Експерт також навела дані дослідження, згідно з якими більшість українців негативно сприймають результати переговорів у Мінську. При цьому 70% вважають, що конфлікт потрібно врегулювати мирним шляхом, але не будь-якою ціною.
25% не бачать єдиного виходу в нинішній ситуації. Особливий статус неконтрольованих територій підтримують 24%, визнання їх окупованими Росією і повну ізоляцію – 17%, продовження нинішньої політики (військові дії, часткова ізоляція, обмеження прав і свобод) – 14%. Майже 48% вважають, що окуповані території знову повинні стати Донецькою і Луганською областями.
Цікаво, що гарантувати російській мові статус другої державної в якості компромісу пропонують 24%, 56% – проти. Повну амністію учасників військових акцій як можливий компроміс підтримують 12%. Створення судової системи, поліції та прокуратури виключно з числа місцевих мешканців прийнятним вважають 13% опитаних. Стільки ж згодні на спеціальні політичні та економічні відносини цих територій з Росією. Вибори в ОРДЛО не сприймає більшість опитаних.
Боротьба з «інфекцією»
Перша частина дискусії «Захоплені території Донбасу – повернення або прощання?» нагадала суперечку песимістів з оптимістами. Звучали репліки про депресивність захоплених районів, екологічну та гуманітарну катастрофи, а також нереальне навантаження на держбюджет внаслідок реінтеграції Донбасу. Однак заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і ВПО Георгій Тука рішуче закликав покінчити з «інфекцією відділення Донбасу», яка глибоко проникла в український політикум і суспільство в цілому.
«З цією інфекцією треба боротися, поки вона не стала домінуючою», – заявив Тука і навів приклад реінтеграції Донбасу без фізичного звільнення захоплених територій.
«Завдяки спрощеним правилам вступу до українських ВНЗ для дітей із зони АТО 1634 дитини, які три з половиною роки перебувають у ворожому інформаційному оточенні, вирвані з цього середовища. Понад 200 дітей вступили до українських вишів з окупованого Криму. Спільно з Мінмолоді та спорту розробляється програма залучення спортсменів і спортивних колективів до участі в змаганнях на території України, щоб «витягувати» молодь, цивільних, з того середовища», – розповів Тука.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова рекомендує уряду зміцнювати довіру і діалог з населенням Донбасу через популярні та доступні канали зв’язку.
«За свідченнями соціологів, соцмережі – джерело, якому довіряють мешканці Донбасу. Ми там не працюємо. Я за те, щоб національно свідомі люди, молодь, пропагували там національні ідеї та цінності. Нам потрібно знайти взаємопорозуміння з усіма, на чиїх руках немає крові», – вважає Лібанова.
Перемога над ворогом
На думку експертів, введення миротворчої місії ООН на Донбас не стане панацеєю, а може затягнути процес звільнення на роки. Зокрема, про це, за словами професора Києво-Могилянської академії Віктора Мусіяки, свідчить нещодавня заява спеціального представника Держдепартаменту США з питань України в НАТО Курта Волкера.
«Волкер говорить, що «Мінськ»- єдиний доступний шлях. І після того, як обидві сторони виконають умови домовленостей, а РФ виведе свої війська, Україна повинна прийняти «важкі рішення». Тобто, виконати політичну складову Мінських угод, прийняти закон про особливий статус окупованих районів. Але цим ми закладаємо міну під майбутнє України як держави», – вважає вчений.
Мусіяка також підкреслив, що вважає за необхідне введення воєнного стану після виконання місією ООН своїх основних функцій на Донбасі.
«Тому що наш держкордон ще не взятий під контроль. Мають бути введені військово-цивільні адміністрації. Вже зараз необхідно виписати закон про функціонування деокупуваних територій в перехідний період. Тільки коли безпека буде забезпечена, можна говорити про вибори на цій території згідно з українським законодавством», – пояснив Віктор Мусіяка.
В свою чергу Ольга Айвазовська озвучила тактику дій для того, щоб Росія покинула окуповані регіони України.
«У ситуації, коли у нас немає можливості зупинити ворога, потрібна тактика «1000 порізів». Не девальвувати кожен з них як інструмент – це санкції, Мінськ, судові позови, які ведуть до можливості покарання РФ, нехай і не через рік-два», – вважає експерт.
Економічний план
Позаштатний радник президента Олександр Пасхавер пропонує будувати економіку Донбасу після звільнення і відновлення української державності на основі вільних економічних зон за прикладом ВЕЗ Китаю.
«Мова йде про перші китайські ВЕЗ, які мали дуже жорсткі економічні і політичні кордони, що давало можливість зовнішнім інвесторам відчувати себе впевнено», – пояснив економіст, додавши, що для залучення інвесторів і боротьби з корупцією господарське життя повоєнного регіону варто «підпорядкувати» не вітчизняному, а, наприклад, британському правосуддю.
Найбільш проблемні точки – контрабанда, амністія і дефіцит кадрів. За словами нардепа Сергія Тарути, для боротьби з останнім необхідне зняття блокади і системна підтримка конкурентних виробництв.
«Є шахти, які можна переводити на нові технології, за якими працює увесь світ. Є, наприклад, проект, що дозволяє синтезувати з вугілля бензин 98-ї марки, який відповідає абсолютно всім європейським параметрам. На одній такій шахті можна добувати 1 млн тонн», – розповів політик.
У свою чергу директор Фонду Блейзера, що займається дослідженнями економіки України, Олег Устенко резюмував кроки по відновленню економіки Донбасу: системні зміни в державній політиці, від 2 до 15 млрд доларів на відновлення інфраструктури, колосальні зусилля дипломатів для залучення міжнародної допомоги, переорієнтація виробництв і створення сприятливих умов для ведення бізнесу в регіоні (фіскальні пільги, страхування ризиків інвесторів, вирішення спорів у судах іноземної юрисдикції, бюджетне стимулювання створеної ВЕЗ).
Нагадаємо, 6 жовтня Верховна Рада України прийняла в першому читанні запропонований президентом Порошенком проект закону про так звану реінтеграцію Донбасу. Якою ціною пропонується повертати окупований регіон, і чого чекати українцям в окупації – дивіться у випуску «Навіки разом» ток-шоу «Полілог» за посиланням.