Код Шихат-Саркісова. Екс-донеччанин розвиває безкоштовні робоклуби по всій Україні

У спільноті програмістів його називають головним ентузіастом-робототехніком країни.

За три роки колишній донецький викладач Іван Шихат-Саркісов організував п’ять некомерційних робоклубів – у Вінниці, Івано-Франківську, Маріуполі, Добропіллі і в селі Терпіння Запорізької області. Допоміг запустити подібні проекти в Полтаві та Житомирі. В таких клубах діти віком від п’яти років безкоштовно в ігровій формі опановують основи програмування.

Фото з архіву Івана Шихат-Саркісова

Для безлічі технічних клубів та майстер-класів, котрі з’явилися протягом останніх двох-трьох років, – набираючий оберти бізнес, для нього − справа життя. Свій перший робоклуб Іван відкрив у Донецьку за кілька місяців до конфлікту, а навчати дітей IT-науці почав з 2003-го в рідному Димитрові (тепер Мирноград).

Перша група донецькго робоклубу. Фото з архіву І.Шихат-Саркісова, 2013 рік

Протягом трьох минулих років він побував з лекціями в 10 містах України, створив безкоштовний навчальний відеокурс українською та освітню платформу Technic.in.ua з регулярними призовими конкурсами для творчих дітей та підлітків. А ще він завжди допомагає активістам з регіонів, які бажають навчати дітей робототехніці та візуальному програмуванню.

«Наразі робототехніка не по кишені більшості українських шкіл, а технічні гуртки в основному зосереджені в обласних центрах… Моя ідея – за допомогою спільнокошту підтримати ентузіастів необхідною базою для навчання дітей, незалежно від того, де вони живуть – у місті чи в селі. Ставлю «на вуха» друзів-знайомих: «Дайте грошей, і кожні 3-4 місяці три десятки дітей зможуть проходити цей курс», − розповів Іван в розмові з «Полілогом».

Щосуботи Шихат-Саркісов приїжджає до столиці проводити заняття для дітей співробітників однієї з найбільших ІТ-компаній України.

Нам вдалося «перехопити» активного педагога-переселенця за годину до від’їзду з Києва до Вінниці, куди він перевіз родину з окупованого Донецька.

Сімейне фото з архіву Шихат-Саркісових

− Іване, нещодавно Ви відзвітували у Facebook про передачу освітніх наборів LEGO новоствореному, п’ятому, робоклубу на базі класу інформатики в школі-інтернаті села Терпіння Запорізької області, де навчаються діти-сироти та діти із затримкою в розвитку. Розкажіть, будь ласка, чому Ви вирішили організувати робоклуб саме в цій школі?

Наприкінці 2016-го мені написала вчитель інформатики Терпіннівської спецшколи. Вона тоді не акцентувала, що її учні особливі, просто надіслала фото робіт на наш конкурс в рамках проекту teсhnic.in.ua, де діти повинні були зібрати доброго робота і розповісти, що доброго він уміє. Ми як раз вже підбили підсумки та нагородили переможців, коли прийшов лист із Терпіння, але я вирішив що не залишу без уваги цю школу.

Вихованці Терпіннівської школи-інтернату з роботехнічними наборами LEGO. Фото: Юлія Волконітіна

− Як дітям вдалося сконструювати роботів?

Завдяки вчителю, яка цілком присвячує себе їхньому розвитку. Після перегляду відео-інтерв’ю з цими дітьми я був дуже зворушений. Зробив про них пост у спільноті дорослих фанатів і ентузіастів LEGO, які допомогли з різдвяними подарунками. Пізніше «всім світом» збирали кошти на розвиток існуючих робоклубов. Спільними зусиллями вдалося зібрати 111 тис. грн, з яких частина пішла на комплекти конструкторів LEGO Education WeDo, планшет і акумулятори для, можливо, першого сільського робоклубу в Україні. У квітні все це вирушило до Терпіннівської спецшколи-інтернату разом із методичними розробками LEGO Education.

− Скільки коштує обладнання, необхідне для занять робототехнікою в таких клубах?

Базовий набір Education WeDo 2.0 для молодших коштує приблизно 5 тис. грн. Таких наборів на групу з 10 дітей необхідно п’ять (це близько 25 тис. грн). До наборів необхідні ноутбуки або планшети, − по одному на кілька дітей (+орієнтовно ще 40 тис. грн). У випадку з заняттями для дітей 9-10+, потрібні комп’ютери і більш дорогі набори (від 12 тис. грн за комплект). Цифри можуть змінюватись в залежності від курсу валют і постачальника. При нинішньому варто орієнтуватися на 120 тис. грн (без урахування захисних чохлів на планшети, акумуляторів та зарядних пристроїв).

− І все це безкоштовно для школи та батьків?

Так. В Івано-Франківську за рік з роботами LEGO познайомилися 550 дітей. 428 вивчили основи робототехніки та візуального програмування за нашими власними програмами і програмою проекту CodeclubUA . Зараз в групах навчаються ще 120 робоклубівців. Першу потрібну для відкриття клубу суму 55,5 тис. грн ми зібрали за тиждень на спільнокошті «Велика ідея». Загальна ціна питання склала 86 000 грн.

РобоклубІФ в Івано-Франківську. Фото: technic.in.ua

− Як із такою насиченою волонтерською діяльністю Вам вдається заробляти на життя?

У Вінниці викладаю в навчальному центрі HubSchool робототехніку, комп’ютерну графіку, основи користування Інтернет та сучасною комп’ютерною технікою, а також веб-програмування для підлітків.

− У вас є IT-освіта?

Свого часу кинув матфак Донецького національного університету (який з окупацією переїхав до Вінниці), потім, працюючи на шахті в Димитрові, навчався за спеціальністю облік та аудит у Красноармійській (нині Покровській) філії Донецького політеху. Потім закінчив курси комп’ютерної графіки в одному з комерційних IT-центрів Донецька.

− А ким Ви працювали на шахті?

Слюсарем із ремонту обладнання, крім цього займався електро- і газозварюванням. Але перший запис у моїй трудовій книжці – бухгалтер. Коли вперше кинув університет, працював у бухгалтерії красноармійського молокозаводу. У відділі кадрів стояли «древні» комп’ютери, на які навіть Windows 3.1. не можна було встановити (посміхається – ред.). Але саме тоді я зрозумів, що мені цікаво. Ще працюючи в шахті, весь вільний час проводив у комп’ютерному клубі, відкритому спільно з товаришем. Тут я розбирався в азах комп’ютерної освіти і ділився навичками з дітьми, яких цікавили не лише ігри.

− Чому присвятили себе робототехніці?

Коли в Україні був оголошений старт британської програми безкоштовного навчання дітей візуальному програмуванню Codeclub я підключився до ініціативи і став волонтером. А трохи згодом вирішив, що можна за принципом Codeclub організувати клуб з роботами LEGO.

Робототехніка − найцікавіший спосіб познайомити дітей з популярним сьогодні програмуванням. Це частина сучасної освітньої концепції STEM (наука, технології, інженерія, математика). Коли дитина «оживляє» за допомогою датчиків зроблену своїми руками іграшку − це найкращий урок. Шестирічні діти створюють з кубиків LEGO крокодила, який закриває пащу, коли йому кладуть палець до рота, і – захопленню немає меж!

Добрі звірі робоклубів. Фото: РобоклубІФ

Технічні навички на зразок розробки додатку для мобільного чи будь-якого іншого пристрою стають частиною сучасного життя.

− Чимало батьків скаржаться, що не можуть «витягнути» дітей із планшетів-телефонів, що діти «втрачені» для спілкування через пристрасть до гаджетів. Як із цим впоратися?

Батькам необхідно спілкуватися з дітьми. М’яко контролювати, вникати і обговорювати, рекомендувати корисні додатки. Завжди проблема «втрати» дітей була, в першу чергу, пов’язана з відсутністю якісного і регулярного діалогу з дитиною.

− Поділіться, будь ласка, досвідом, як мотивувати дітей робити те що необхідно і корисно, але що їм не до вбодоби

Запропонувати обрати з двох справ, що не подобаються, одну, менш немилу.