Леонід Ніколаєв: «Діти дуже глибоко страждають від такого «покарання»

Він почав викладати ще дитиною, – в студії екологічного центру рідної Горлівки. Потім були роки «Артеку» в Криму, про які Леонід згадує з особливою теплотою: саме тут він обрав шлях педагога-психолога.

У свої 38 Леонід Ніколаєв виховує дворічного сина, поєднує викладацьку діяльність у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті ім. Григорія Сковороди та в Київській муніципальній естрадно-цирковій академії. Керує центром розвитку особистості TrainingBOX і співпрацює з Міжнародним благодійним фондом «СОС Дитячі Містечка Україна» як психотерапевт, тренер і фахівець із соціалізації підлітків. Однак більшу частину свого життя – понад 20 років – він пов’язав із дитячими таборами відпочинку. Сьогодні це шефство над вихованцями літнього наметового табору «Скаутвілль» під Києвом.

Леонід Ніколаєв. Фото тут і далі Leonid Nikolaev Facebook

«Полілог» розпитав експерта про те, як підготувати дитину до такої відпустки і що потрібно знати про виховання покоління Z.

– Леоніде, підкажіть, будь ласка, як визначити, що дитина готова до самостійного відпочинку? Як правильно її настроювати?

Одним із важливих моментів готовності дитини до відпочинку в таборі є сепарація (віддалення – ред.) від батьків, розвинений навик самообслуговування, вміння самостійно приймати рішення. Але головний «сигнал» – дитина сама проситься в табір, хоче відпочивати без батьків, бабусь і дідусів.

Очевидно, що більшу увагу потрібно приділяти психологічній підготовці дітей молодшого шкільного віку, які особливо гостро переживають розрив із батьками. Для декого це може стати психологічною травмою. Важливо зберегти цілковиту довіру дитини, її позитивний настрій і відчуття, що ви про неї піклуєтеся, бажаєте добра. Обговоріть із дітьми можливі труднощі, з якими вони можуть зіткнутися, розкажіть про той час, коли самі проводили літо в таборі, і як чудово там було, про свою радість від того, що і вони відпочиватимуть в такому прекрасному місці.

Починати розмову про табір варто з моменту покупки путівки. Таким чином, дитина звикатиме до початку цієї події. В жодному разі не можна карати дітей табором або відправляти їх лише тому, що так зручно. Діти дуже глибоко страждають від такого «покарання».

– У чому користь скаутського табору? З якого віку можна стати скаутом?

Про скаутинг і достоїнства скаутського руху можна розповідати довго. Я бачу головні переваги для сучасних дітей у розвитку їхньої самостійності, почуття обов’язку і поваги, а також у формуванні необхідних для життя і самозбереження навичок. Зрештою, дитина отримує справжні емоції через тісний контакт із однолітками та наставниками, вивчаючи особливості перебування на природі і активно занурюючись в туристську діяльність.

Як психолог, зазначу, що тільки в певній групі, яка має свої цінності, принципи і закони, підліток почувається комфортно. Це особливо важливо в наш час, коли батьки зайняті зароблянням грошей, а діти перебувають наодинці з гаджетама, в інтернет-просторі. Їх необхідно вчасно спрямовувати в сприятливе русло.

Скаутом можна стати з 11 років, після того як дитина дасть скаутську обіцянку і пройде посвячення. Це має бути свідомий вибір. Однак познайомитися зі скаутингом можна з шести років: діти входять в молодшу скаутську групу і стають каб-скаутами, поринаючи в світ пригод та розвитку своїх якостей.

– Що мають знати батьки про сучасних дітей? Цікавить Ваш досвід і спостереження за поколінням Z?

Нинішнє покоління Z, або як його ще називають, «цифрове покоління», вирізняється, перш за все, своєю «дорослістю» і самостійністю. Діти не сприймають жодних рамок і обмежень. Це обумовлено тим, що вони народилися і живуть в цілком автоматизованому просторі, де пошук інформації втратив свою цінність.

Раніше потрібно було дістати цікаву книгу (купити, піти у бібліотеку), а зараз потрібно лише провести пальцем по екрану смартфона і зробити пару маніпуляцій … Я зустрічав дітей, які самостійно навчилися грати на гітарі лише завдяки інтернету. Завдання дорослого сьогодні – не навчати, а здійснювати наставництво, бути поруч, направляти і підтримувати. Важливо більше спілкуватися і цікавитися життям своїх дітей. Лише так ви здобудете їхню довіру і власну значимість.

– Багато сімей з переїздом із зони конфлікту на Донбасі тривалий час перебувають в стресовому стані. Більшість не звертається до психологів. Що можете порадити?

… Звичайний переїзд у мирний час з однієї квартири до іншої – це вже стрес. У нинішній же ситуації збройного конфлікту все набагато серйозніше, і допомога фахівців необхідна. Це як поглянути з іншого боку на проблему, як пошук ресурсів, визначення нових життєвих цілей, складання етапів подолання труднощів тощо.

– Які сімейні ритуали допомагають зміцнити стосунки з дітьми і безболісно підготувати їх до дорослого життя?

Все наше життя складається з ритуалів. Корисною є спільна вечеря в певний день, походи до кінотеатру або інша спільна культпрограмма, родинні свята. Словом, все, що сприяє зміцненню близьких зв’язків, формуванню системи цінностей та інтересів.

Дитина не повинна боятися своїх батьків. Потрібно розуміти: вона – особистість, яка має жити, робити вчинки самостійно, і готувати дітей до цього потрібно фактично від народження. Рекомендую уважно почитати про п’ять етапів сепарації дітей від батьків.

– Молоді батьки мріють виховати Масків, Джобсів і шукають рецепти вирощування лідерів. Яким буде Ваш?

На мій погляд, дієвий і простий рецепт – слугувати прикладом для своєї дитини і авторитетом, а також надавати їй підтримку і створювати креативний простір для повноцінного розвитку.

– Сьогодні активно обговорюється питання альтернативної освіти. Традиційна школа батьків давно не влаштовує, а щодо нововведень у багатьох сумніви. Цікавить Ваша думка.

Нинішня школа давно застаріла. Діти втратили інтерес до вчителів, які працюють за радянськими принципами.

На мою думку, у всьому має бути здоровий глузд і чітке розуміння того, які компетенції і якості потрібно розвивати у сучасних дітей (креативність, знання кількох іноземних мов, володіння цифровими технологіями, комунікабельність, ассертивність – здатність регулювати власну поведінку і нести відповідальність за свої вчинки).

– Ваша добірка «настільних книг» або фільмів для батьків?

… У мене часто запитують «Як змусити дитину читати?», і я ставлю запитання у відповідь: «А що читаєте ви в даний час і як часто?».

Рекомендую «Будинок дивних дітей» Ренсома Рігза про лідерство, дружбу, підтримку і про індивідуальність. З моїх улюблених фільмів пораджу «Заплати іншому» та «Закохайся в мене, якщо насмілишся».