Євгенія Іванів: «Першу відстріляну гільзу перетворила на метеликів»
На покручених вибухами уламках і порожніх гільзах снарядів із зони АТО вона малює «живі» картини.
«Це свого роду видиме нагадування про те, що відбувається в Україні тим, хто знає про війну з новин, і спроба допомогти українським військовим на Донбасі», − пояснює Євгенія під час розмови з «Полілогом».
35-річна інженер Львівської залізниці переїхала до столиці Галичини з прифронтової Волновахи. Після дванадцятигодинних робочих змін на залізничній ділянці в Стрию вона проїжджає 70 км дорогою додому, до Львова.
Майже весь вільний час вона присвячує волонтерству і малюнкам на залишках боєприпасів.
Їх із Донбасу привозить чоловік − волонтер і керівник громадської організації «Вірні Народу» Роман Іванів.
З початком конфлікту на сході він разом із друзями-львів’янами організував Аукціон львівських волонтерів, який регулярно відправляє допомогу українським бійцям в зону АТО.
Учасники аукціону можуть пожертвувати гроші в обмін на найрізноманітніші лоти − дитячі малюнки, похід на каву з волонтером, фотосесію, безкоштовне відвідування секції і створені Женею картини на уламках боєприпасів.
На запитання про те, як ставляться до регулярного провозу залишків снарядів на блокпостах, художниця з посмішкою розповідає, що, хоча цей вантаж не являє собою загрозу, Роману все ж іноді доводиться підтверджувати військовим свій добрий намір перетворити ці уламки на арт-об’єкти.
«У нього завжди при собі фото моїх робіт, і хлопці пропускають», − каже майстер.
Ще до знайомства з Євгенією Роман Іванів привозив уламки від снарядів для волонтерського аукціону. Пізніше саме він підказав коханій ідею перетворити страшні «сувеніри» з АТО на картини.
«Одного разу після чергової поїздки Роман запропонував мені спробувати намалювати що-небудь на одній з відстріляних гільз. Тоді я подумала: ці гільзи несуть смерть. Мені захотілося подарувати їм мирне життя, і я намалювала на корпусі яскравих метеликів», − згадує Женя.
Малюванням Євгенія Іванів захоплюється давно, але скромно зауважує, що не вважає себе художником, адже для неї це хобі. Її роботи оцінюють самі люди, які жертвують гроші на військових АТО.
«Є ті, хто не розуміють, навіщо я малюю на «уламках війни», але більшість купують їх, аби підтримати наших воїнів і розповісти дітям про те, що відбувається. Адже важко собі уявити, що таке війна, якщо чуєш про неї з телевізора. Коли людина тримає уламок снаряду в руках, це відчуття реальності », − пояснює художниця.
Свою творчість Євгенія не збирається розвити у бізнес. Вона щиро сподівається, що вже скоро Роману нічого буде везти із зони бойових дій.
«Мені дуже хочеться, щоб скоріше скінчилася війна, закінчилися всі ці уламки і гільзи. Щоб боєприпаси залишилися лише в сувенірних варіантах, і ми більше ніколи не бачили їх літаючими над головами», − каже Женя.